Про шкоду спорту
Зміст
Відео: Користь спорту для людини і шкоду надмірних навантажень
Колись я інтенсивно займався спортом. Займався сам, будинки, без тренерів всяких і фізруків. В основному на своїх тренуваннях я виконував віджимання, і займався з гантелями, ну і потроху бив свою грушу.
Кожен день все збільшував і збільшував навантаження. У перші дні, навіть тижні занять все було відмінно, поки сил був цілий вагон. Але з часом щось я почав вимотувати (ще б пак, кожен день, крім вихідних, підкидати собі все більш складні і важкі вправи). І ось через місяць-півтора я вже закінчував тренування таким виснаженим, що вже відразу йшов поїсти і завалювався спати (заняття я влаштовував собі в основному ввечері, вдень то не було часу, то просто було ліньки братися за це). Я вже навіть подумував як би мені призупинити своє нескінченне збільшення навантажень, дійти до певного рівня і на ньому тимчасово зупинитися, щоб закріпити свої успіхи і потім вже з часом йти далі, тому що вже відчував, що організм мій щось не справляється з такою життям. До того ж я в той час не встигав ніколи виспатися (крім занять спортом я ще тоді вчився в ліцеї (типу школи, тільки там важче), в 11-му класі, і туди теж потрібно було щодня готуватися, а будинках туди якщо робив , то вже після своїх вправ, а так в основному все відкладав через нестачу часу).
Відео: Шкода спорту. НЕВИЛІКОВНІ НАСЛІДКИ НАЗАВЖДИ - Здоров`я спортсменів
І ось, вже коли залишалося зовсім небагато до того рівня і інтенсивності тренувань, на який я планував себе вивести, в ліцеї (на той час вже місяці два отзанимался) у мене на четвертій парі, під час перегляду страшненькою фільму про нарики, який нам привезли в ліцей для профілактики наркоманії, знепритомнів. Як мені потім розповіли вчителі, однокласники, я пробув в відключці десь близько хвилини (сам я пам`ятав тільки те що мені раптом різко стало погано ... картинка змінилася ... і ось мене вже виводять з приміщення і ведуть до кабінету одного з завучів (медпункту в ті часи в ліцеї там ні)). Все, після цього я почав ходити по лікарях, щоб з`ясувати, через що ж все-таки знепритомнів. В результаті з`ясувалося, що я своїми тренуваннями заробив собі пролапс серця 0-1 ступеня (діагноз не страшний, навіть з ним можна продовжувати займатися, але з меншими навантаженнями, та й лікується він найкраще все тими ж заняттями спортом, найкраще для лікування - заняття бігом).
Коротше, мораль цієї байки така: не треба себе перевантажувати, збільшуйте навантаження поступово, не поспішайте - ще накачати, встигнете. Або, якщо хочете давати навантаження побільше, на знос, то краще, разом із заняттями, почніть пити або їсти побільше вітамінів і всяких там біодобавок, яких зараз кругом повно.
