Як зробити закидачку
Риболовля на закидачку майже завжди приносить трофеї навіть самому недосвідченому рибалці, якщо знати, як зробити закидачку. Про це і піде мова.
Закидушка або по-іншому донка - одна з найпростіших риболовецьких снастей. З нею більшість рибалок знайомляться ще в дитинстві, але, обзавівшись ос часом більш досконалими і дорогими снастями, про закидушка часто забувають за винятком тих випадків, коли для лову риби необхідна саме донна снасть. Але і тоді багато хто користується, наприклад, фідерами. Однак ті рибалки, які продовжує користуватися закидушка, мають непоганий улов. Найголовніша перевага донки полягає в тому, що її легко зібрати в похідних умовах, маючи самий мінімум рибальських приладь: моток волосіні, гачки і грузила, в якості яких можна використовувати будь-камінь з отвором, хоч звичайну досить велику гайку.
Як правильно зробити закидачку
Виготовити закидачку неправильно практично неможливо. Але варіантів існує багато. Розглянемо, як правильно зробити закидачку.
Отже, перше, що нам знадобиться - це волосінь. З огляду на, що закидушка - це донна снасть, волосінь потрібно брати або міцну, або товсту (близько 0,5 мм). Це багато в чому залежить від ваших фінансових можливостей. Якісна тонка, але міцна моноліска або плетінка коштують досить дорого. Це буде основна волосінь. Її знадобиться багато. Якщо ви рибалите з човна, то потрібно метрів 20-30, якщо з берега, то 50-70.
Крім основної жилки потрібна буде тонша для виготовлення повідків. До повідців кріпляться гачки. Товщина повідків підбирається як на звичайній рибалці, тобто в залежності від передбачуваного видобутку. Довжина повідків залежить від того, де буде проходити рибалка на річці або на озері.
На річці є течія, яка може притиснути повідці на дно або уздовж волосіні. Тому, повідці повинні бути 3-4 см завдовжки. У тихій воді можна їх робити й достовірніше. А для того, щоб вони не заривалися в мул, оснащувати їх пінопластовим кулькою або бусиной. На повідці прив`язуються гачки. Розмір гачків також відповідає рибі. До речі, велика кількість повідків створює тільки перешкоди, замість того, щоб робити снасть більш уловистою. Розумне число повідків 2-3 штуки.
Ясна річ, що волосінь потрібно на щось намотувати, щоб вона не плуталася. Для цієї мети можна придбати мотовило, але для «правильної» закидушки, а також для дотримання традицій, мотовило вирізається самостійно з дощечки зручних розмірів. При цьому з одного боку мотовило може мати «відросток» досить довгий і міцний для того, щоб увіткнути його в пісок або землю. Замість мотовила іноді використовують інерційну котушку великого розміру, яку закріплюють, наприклад, на загостреному кілочку. До речі, як намотати волосінь на котушку не тільки для донки, а й для вудки або спінінга, можна дізнатися зі статті «Як намотати волосінь на котушку».
Тепер, збираємо снасть: прив`язуємо волосінь до мотовилі, на кінці волосіні прив`язуємо грузило. На деякій відстані від грузила (20-50см) нав`язуємо повідці. До речі, якщо закидушка готується заздалегідь, то варто мати якусь кількість про запас. Все це акуратно змотуємо на мотовило. Гачки можна закріпити в шматочку пінопласту для зручності і безпеки.
Трохи складніше в збірці, але зручніше в зверненні другий варіант закидушки, так звана, «гумка». Як вже зрозуміло з назви, в оснащення входить шматок гумки, краще квадратного перетину. Старші люди напевно пам`ятають цей матеріал під назвою «угорка». Купити її можна в рибальських магазинах. Оснащується цей варіант закидушки так само, як і попередній, з тією різницею, що до кінця основної жилки прив`язується шматок гумки, а вже до неї кріпиться вантаж. Гумка потрібна для того, щоб не витягувати снасть з води повністю і не робити кожен раз закид. Досить один раз закинути, а ще краще завезти вантаж на необхідну відстань і гумка буде сама потім затягувати волосінь з гачками.
Довжина гумки залежить від того, куди ви хочете подати гачки і від її коефіцієнта розтягування. Він визначається самостійно. Наприклад, так. Беремо 10см гумки і тягнемо уздовж лінійки, поки не порветься. Якщо порвалася на позначці 60, значить коефіцієнт 1: 6. Тобто, на практиці метр гумки розтягнеться в 6 разів. Якщо ви збираєтеся ловити на відстані 30 метрів від берега, то вантаж вам потрібно занести на 36. Правда при цьому гумка буде натягнута, як струна. Тому заносять ближче. Приблизно на 33. Зрозуміло, що всі розміри дані для прикладу. На практиці ніхто 1метр гумки не чіпляє. Хоча б п`ять.
Для більш активного клювання необхідна підгодовування. І якщо при лові на поплавець підгодовування кидають біля нього, то при лові закидачкою і упіймати підгодовування поміщають в годівницю.
Як зробити закидачку з годівницею
Для успішного клювання рибу потрібно залучити до гачків. Прикормка повинна бути біля наживки. Варто знати, як зробити закидачку з годівницею.
Виготовлення закидушки з годівницею точно таке ж, як виготовлення попередніх варіантів цієї снасті. Основна різниця в тому, що в ролі грузила виступає годівниця, набита підгодовуванням. Гачки розташовувати можна по-різному. Можна на повідках перед годівницею. Можна за допомогою коромисла з боків від неї. Можна один гачок перед, а інший позаду. Головне, щоб гачки з наживкою за неї не зачепилися і перебували завжди у риби на увазі.
Годівницю не обов`язково купувати. Можна зробити її самому. Дл цього знадобиться шматочок пластикової трубочки і дріт. Трубочка виступає в ролі центрального стрижня, всередині нього пропускається волосінь. З дроту формується каркас, який кріпиться на кінчиках трубочки. Для обважнення, а також для того, щоб годівниця лягала на дно рівно, одну її сторону опускають в розплавлений свинець і дають в такому положенні застигнути.
При лові будь закидачкою і упіймати дуже корисний буде сигналізатор, який сповістить про клювання. У ролі такого може виступати дзвіночок або спеціальний сигналізатор у вигляді поплавця.
Одним з варіантів донної снасті є фідер. Це та ж закидушка, тільки з вудилищем. Про переваги лову такою снастю можна дізнатися з наступного відео:
