Роль батька у вихованні дитини
У житті кожної дитини існують два найрідніших, близьких і важливих людини: тато і мама. Найчастіше джерелом фінансової підтримки сім`ї є батько. Ось і виходить, що свої виховні функції більшість батьків передають дружині і іншим членам родини. Роль мами у житті дитини зрозуміла всім, а ось роль тата дуже часто незрозуміла й неусвідомлені. Часто батьківське виховання, на превеликий жаль, зводиться в життя маленької людини до покарань.
Найбільше на світі батько, прийшовши додому з роботи, хоче повечеряти, лягти і спокійно дивитися телевізор або почитати газету. Свою втому він подолав би, якби розумів, що його суспільство для дитини дуже важливо. Але змушувати себе понад усяку міру ні мати, ні батько не повинні. Пограйте з ним хвилин 15-20, а потім скажіть, що ви трохи відпочинете, почитаєте газету, ніж проклинаючи все на світі провести цілий день в зоопарку або атракціонах.
Зв`язок матері і дитини є найбільш важливою для розвитку малюка. Але, як виявляється, для повноцінного формування особистості дитини не менш важливе спілкування з татом. Але, як часто це буває, роль батька у вихованні дитини вважається другорядною.
Діти, які ростуть без батька, вчаться набагато гірше, роблять на багато частіше правопорушення. Тільки при наявності обох батьків малюк може отримати гармонію в розвитку. Адже мама дає ласку і ніжність своєї дитини, пошкодує, заспокоїть його. А батько дає впевненість і захист, вселить у себе віру, допоможе розібратися з причинами невдач, не дасть себе нескінченно шкодувати. У суспільстві батька, його любові, підтримки, захисту, піклування потребують як дівчатка, так і хлопчики.
Участь батька у вихованні дитини
Роль батька значима в перший рік життя малюка в формуванні основних рухових навичок, фізичному розвитку дитини. Ігри пап з дитиною відрізняються від ігор з мамою. Вони більше схильні до фізичних забавам: вчать дітей перекидатися, стрибати, катають дітей на плечах, не бояться їх підкидати, вертіти. Все це стимулює фізичну активність малят.
На відміну від мам і бабусь батько може швидше і правильніше навчити говорити дитини. А пов`язано це з тим, що він не перекручує мову і не сюсюкає з дитиною, а говорить з ним як з дорослим. Взаємодія дитини з батьком розширює його кругозір, швидше і краще діти навчаються маніпуляцій з предметами, особливо з головоломками і конструкторами, сприяє формуванню більш широкого поля інтересів у дітей.
У родині де є батько дитина легше відділяється від матері на оптимальну дистанцію. Мама любить свою дитину просто за те, що він є. А ось батько дає зрозуміти дитині що таке авторитет, знайомить з соціальними інструментами осудженням і схваленням. У тих сім`ях, де роль батька доводиться брати на себе мати, повинен бути хтось хто б міг традиційну материнську любов взяв на себе. Необхідно дати зрозуміти дитині, що він цінний сам по собі, інакше загрожує все це психологічними розладами, та ще й серйозними.
Роль батька дуже важлива і в статеве виховання дитини. Певна поведінкова модель формується у сина, коли він спостерігає за батьком. У подальшій своїй життя він буде дотримуватися цієї моделі. Дівчинці ідентифікувати себе в якості жінки допомагає спілкування з батьком.
Насміхатися над дитиною батько не повинен, адже для малюків глузування засіб занадто сильне і дитина відчуває себе приниженим.
