Що таке wimax
З повсюдним поширенням інтернет-технологій з`явилася необхідність забезпечення для користувачів зв`язку з мережею Інтернет незалежно від їх місця розташування і доступності фіксованих дротових мереж.
Цим було викликано вимога створення бездротових технологій передачі даних. Поступово еволюціонувавши з аналогових стандартів до цифрових був створений ряд стандартів для забезпечення доступу до всесвітньої мережі без використання дротового зв`язку. Одним з таких стандартів є WiMAX.
Опис стандарту WiMAX
Сама назва WiMAX розшифровується як Worlwide Interoperability for Microwave Access (приблизний переклад: всесвітнє взаємодія (взаємозв`язок) для доступу на ультракоротких хвилях). Фактично ця назва є сленговим, утвореним на форумі компанії - розробника. Офіційним же найменуванням технології, на основі якої здійснюється передача даних, є WMAN - Wireless Metropolitan Area Networks, бездротові мережі для міської зони.
До особливостей даної технології відноситься досить висока дальність дії (до 50 км, згідно з офіційними даними). Унаслідок використання хвиль певного діапазону частоти (2-11 ГГц) зв`язок є можливою також поза зоною прямої видимості базової станції, що значно покращує мобільність кінцевого користувача. Швидкість з`єднання досягає 70 Мбіт / сек, тобто незначно менше середньої швидкості проводового з`єднання локальної мережі.
Для забезпечення безпеки обміну даними застосовується шифрування за стандартом DES 3, а також підтримується аутентифікація на основі цифрових сертифікатів. Тобто, захист даних в мережах такого типу чи не вище, ніж в звичайних локальних.
Таким чином, ми маємо бездротову мережу з радіусом дії до 50 км і швидкістю з`єднання, що забезпечує обмін даних при більшості виконуваних завдань на рівні локальної мережі. Якщо додати до цього можливість доступу до мережі без необхідності протягання дорогого кабелю і оперативність розгортання мережевого обладнання на місцях роботи кінцевих користувачів, то ми отримаємо одну з найбільш перспективних на сьогодні бездротових технологій передачі даних.
У зв`язку з порівняно недавнім виходом на ринок (просування цього стандарту почалося в 2001-му році, в 2004-му був сформований перший стандарт, а широкий вихід на ринок починається тільки зараз), а також певними вимогами до потужності передавального пристрою, що обмежують його компактність , даний стандарт на сьогодні не отримав такого поширення, як, наприклад, Wi-Fi, обладнання для доступу до якого монтується практично в усі мобільні пристрої.
Але з огляду на перелічені переваги можна з високою часткою ймовірності припустити велике майбутнє для цього стандарту бездротової передачі даних.
